Сегодня: 27 октября, 2007, суббота, 23:19
Первая страница Карта сайта Контакты

Народная оппозиция - Блок Наталии Витренко





Лидер
Блок
Программа
Избирательный список
Календарь выборов
Пресс-служба


Рассылка Архив Форум
Новости БлокаСМИ о БлокеФоторепортаж



Сюжеты



Архив

Ссылки


Прогрессивная социалистическая партия Украины
Газета "Досвітні огні"
Православие и политика - Единое Отечество


Форум
Имя:   Пароль:
Регистрация     Забыли пароль?

Украина иРоссия- ДРУЗЬЯ

Тему открыл    

11.01.2006  01:15
Так было всегда и всегда будет. Эти две страны связаны с друг другом своей культурой, историей, мышлением. Нам не прожить друг без друга.  

Автор Сообщение  

04.09.2006  20:46
http://infostore.org/info/514713/post-1143972866.jpg  

15.04.2006  17:15
Россия наш вечный сосед,и стратегичиский партнер.ТОЧКА. Запомните Россия никогда ничего не сделает по доброй воле.За дешевый газ придёться расплачиваться невступлением в ВТО,за отмену пошлин на трубы(которые дружественная страна нам ещё при Януковиче закатила),придёться расплачиваться независимостью. В то же время нам не надо драматизировать наши отношения с россией Основная задача заставить россию говорить с украиной на языке двух равных суверенных стран.Тогда мы с Россией будем вести взаимовыгодную торговлю. В то же время не стоит сильно спешить в НАТО,а спокойно обговаривать ету тему много лет,в конце-концов Украина,добившись реальной независимости от стран Нато и Росии может даже попытаться создать свой собственный блок и свою ось влияния . ВО всяком случае с её потенциалом Украина может быть на 4-5 месте по степени влияния в мире и 2-рой по степени влияния в Европе.Теперь я конкретно предлагаю многолетний план политики страны 2006-2007 -- 1)выход из еэп,или его модернизация как чисто торговую структуру 2)Перегворы с ВТО на выгодных для нас условиях 2007-2010 1)Лоббирование интересов Украины на внешних рынках начало переговоров о создании блока среди стран,которые будут входить в ось украины 2010-2013 Продолжение реформ в стране.Создание союза стран,с Украиной как с главной страной 2013-2020 Окончательное развитие Украины,лоббирование,как своих интересов так и итнтересов союзников,создание ялерного оружия,вхождение в совет безопасности оон ,большую восьмерку 2020-2025 Переговоры об унии(а не вступлении Украины в ЕС или РОССИЮ) КАК возможный вариант:розвитие самостоятельно Прошу откликнуться на етот план  

28.03.2006  10:04
Скорее нормальные люди в Украине и в России - братья навек. С такой редакцией согласен целиком и полностью. А щирые украинцы пусть себе создадут новую ЗУНР и пусть носятся там со своими грывнями и Мазепами як дурень з пысаною торбою  

27.03.2006  22:46
да сомневаться полезно - посомневайся что у тебя нет проказы, спида, глаукомы :) не надо быть хитрым, надо бвть умным, в меру!  

27.03.2006  15:46
Мы друзья, но не братья. И, тем более, друзья мы с российским народом, а не с его властью.  

27.03.2006  12:41
to obninsk - мудрые слова, однако!!:)) "Анархия - мать порядка"(С) :)))  

27.03.2006  09:10
Victor1, Югославия тоже прекрасно живёт без России. Абхазия прекрасно живёт без России. Осетия и Приднестровье прекрасно живут без России. А чего стоят обещания пиндосов, с которыми ваше правительство так закорешилось - спросите у жителей Афганистана, которые тоже прекрасно живут без поддержки своего когда-то великого славянского соседа. Я тоже не фанат дяди Пути. И вижу, что наше правительство делает всё, чтобы братские народы не хотели объединяться с Россией. И я даже благодарен украинцам за то, что своей "оранжевой революцией" вы продемонстрировали нашему правительству, что бывает со слишком зарвавшимися антинародными режимами. Но правители приходят и уходят, а братские народы остаются. Не надо об этом забывать ни в час славы, ни в час испытаний.  

25.03.2006  18:15
С учетом того, что Россия сама ведет практически бесконечные войны (явные и неявные) со своими соседями :)))  

25.03.2006  10:37
Я полностью поддерживаю RUSSKIJ!!!! Ведь Россия - это процветание и мир в тране, а НАТО - гибель нашей страны, постоянные войны!!!  

24.03.2006  15:57
((((Украина и Россия- ДРУЗЬЯ)))) Оце так дружба... нещодавний кріпак з паном... і знову дружити хоче... ні, краще вже воля, аніж брехня й неволя...  

24.03.2006  14:17
TO MSA, по моему среди них много довольно доверчивых людей, верящих бредням конотопськой ведьмы:))  

28.02.2006  13:56
Україну - Українцям! а кому дуже хочеться дружити з Росією....будь-ласочка на НЕОБЯТНИЕ ПРОСТОРИ, ціла ТАЙГА чекає Вас! там і будуйте Росію! Проблема наших прогресивних в тому, що вони не Українці а громадяни СССР, на КАЛИМІ достатньо місця для ВАШИХ Казакстанів, Білорусій, Україн і взагалі, ще цілих двох СЕСЕРІВ. Успіху!  

23.02.2006  18:59
Не прожить без России - по любому! Не прожить без водки по-любому! не прожить без грязи города Касимова Рязанской губернии по-любому! Не прожить без войны - по-любому! Не прожить без обвалившегося в Москве басманногго рынка - по-любому! Хватит? Ну цирк! Россиия - азиатская дикая страна, местами заселенная олигархами российскими типа еврея Абрамовича. Вот эти-то Абрамовичи и правят бал с 1917 года, руководя россиянами, собирающими пустые бутылки из-под пива Балтика", а на азработанные деньги парятся в аквапарке "Трансвааль". Жестока? Да. Тогда не надо говорить, что Россия - нечто , на что надо ровнятьсяю Вы что, забыли фильм Михалкова "Курочка ряба"? ВОТ ТАМ ВСЯ РОССИЯ и показана. Грязь, пьянка, безделье, алкаши, наркоманы, дурь, жлобство. Эстония прекрасно живет без Рссии. Латвия прекрасно живет без России, Литва прекрасно живет без России. Польша прекрасно живет без России. Финляндия прекрасно живет без России. Словакия прекрасно живет без России. Чехия прекрасно живет без России. Германия (ГДР помните?) прекрасно живет без России. Калининградская область (Пруссию помните?) гадко и мерзко живет под Россией. Венгрия прекрасно живет без России. Румыния прекрасно живет без России. ВСЕ ПРЕКРАСНО ЖИВУТ БЕЗ РОССИИ, ОТТОГО РОССИЯ И ПЛАТИТ ДЕНЬГИ ТАКИМ КАК ВИТРЕНКО, ЧТО ЕЕ, РОССИЮ, ЖАБА ДАВИТ. А Вас жаба давит, что сосед живет лучше? Если да - то Вы - за Витренко, если нет и Вы думаете, как Вам сделать жизнь лучше - значит, у вас взгляд на жизнь такой же, как у нормального человека - ГРАЖДАНИНА указанных выше стран.  

21.02.2006  10:54
2 Anti-Vitrenko - а ты сам понял что сказал, видать старая мудрость "Семь раз отмерь - один раз отрежь" тебе не свойственна!  

19.02.2006  02:28
Вспомним откуда взялась Россия, и благодаря кому ее не спалили кочевники, поляки, фашистьі ... а где благодарность?  

10.02.2006  18:39
Россия скоро сама рассыпется как карточный домик! Нефиг плясать под ихнюю газовую дудку, надо отстаивать свои интересы очень жестко!!!  

26.01.2006  15:11
Vadim ты что дурачок ?? мозгов не хватает дать ссылку а не помещать статью целиком???  

26.01.2006  10:22
Уж лучше бы послали этот Кремль на.... А то забодали своими репликами и поучениями:((( Еще и доморощенные пидлабузныки тут пасутся....  

25.01.2006  23:33
Ок, всё замечательно. Цена дружбы с послезавтрашнего дня умножается на...  

16.01.2006  20:04
Угумс... Замечательные друзья из России, ничего не скажешь, стоит только любому нашему Украинскому правительству попытаться действовать самостоятельно - как тут-же возникают гневные реплики из Москвы:( Им бы лучше своими делами заниматься чем лезть куда не просят:(  

15.01.2006  19:49
"Украина иРоссия- ДРУЗЬЯ" поулистский лозунг уже несколько лет пора отказаться от таких лозунгов!!! Нужно четко определить понятие - Украина, что это народ , правительство , гос машина... Государство это средство эксплуатации , про это тоже не слудет забывать. А то сразу возникает вопрос за какое вы объединение? двух капиталистических и олигархических государств? Вариант "Сознательны граждане Украина и Росси -Друзья навека!" :)  

11.01.2006  22:57
То Himmler: слушай, помнится твой тёзка-предшественник плохо кончил - жил как обозлённый чёрт и сдох как собака, даже Вагнера не послушал на собственных похоронах.  

11.01.2006  20:20
Частина 3. Не обійти увагою і регуляторну політику у виробничій сфері. Новий український уряд в межах Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 р.” вніс зміни у податкове законодавство та скасував податкові преференції, обмеживши при цьому сприяння конкретним галузям економіки та підприємствам, а також суб’єктам підприємницької діяльності, які розташовуються у вільних економічних зонах. Крім цього, планується ліквідувати усі вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку зі спеціальними режимами івестування. На наш погляд, ці заходи є першим кроком для забезпечення розвитку ринкової конкуренції, в процесі якої переваги економічної системи будуть виявлятися самі по собі [7] без декларування апріорі пріоритетністі секторів та регіонів. Слід також в середньотерміновій перспективі відмовитись від прямого державного регулювання ринкових цін на товари, фактори і ресурси. У випадках встановлення надмірно високих внутрішніх цін внаслідок кооперованої поведінки або некооперованої поведінки (цінова рівновага Неша) суб’єктів підприємницької діяльності уряд повинен вживати заходів по створенню кращих умов для зростання конкуренції шляхом нарощування товарної пропозиції, а також через антимонопольне регулювання, зокрема збільшення кількості виробників на ринку. Наприклад, позитивним слід вважати заплановане зменшення українським урядом імпортних митних тарифів на м’ясопродукти до 10% в ситуації, коли навіть вітчизняні виробники безпосередньо сьогодні не можуть запропонувати продукцію за ціною, що буде значно відрізнятись від оптової. Розширення пропозиції та зниження цін імпортної продукції будуть стимулювати вітчизняного виробника, який планує залишатись на ринку, до зміни технології виробництва, зростання продуктивності праці, а отже, зниження собівартості. Крім цього, слід сказати, що в сфері міжнародної монетарної економіки для подальшого нарощування традиційного експорту без проведення швидких структурних змін необхідним вбачалося довгий час забезпечення гнучкості валютного курсу зі застосуванням НБУ режиму керовано-плаваючого курсу, а в 2004 році відстоювалась думка щодо переходу до “незалежного плавання”. Провокування інфляції через експансіоністську монетарну політику, що здійснювалась колишнім урядом за умов гнучкості режиму обмінного курсу, та практика можливості необмеженої девальвації при накопиченні валютних резервів від традиційного експорту лише поглиблювали небажання іноземних економічних суб’єктів вкладати фінансовий капітал в Україну, що необхідний для структурних перетворень. Тому для кращої реалізації другої вищенаведеної стратегії розвитку України, яка сьогодні починає частково реалізовуватись новим урядом, рекомендуємо перейти до практики прив’язаного обмінного курсу (бажано на основі валютного кошику з ключовими валютами – долар та євро, які найбільше використовуються в експортно-імпортних операціях України) із забезпеченням у короткотерміновій перспективі в межах вузького коридору ревальвації гривні до євро та девальвації гривні до долара з метою нарощування диференційованого імпорту і притягнення фінансового капіталу переважно з країн ЄС та можливості збільшення українського експорту на євразійських й інших ринках. Вузький валютний коридор дасть можливість нейтралізувати необмежені девальваційні маневри в інтересах традиційного експорту і здатен, з одного боку, пожвавлювати структурні зміни у виробництві, а з іншого боку, ставати стабілізуючим механізмом негативних соціальних наслідків від цих змін. Обмеження гнучкості режиму обмінного курсу здатне зв’язати експансіоністську монетарну політику, яка направлена передусім на розвиток споживчої моделі економічного зростання, та зробити акцент на експансіоністській фіскальній політиці для розширення транспортної, телекомунікаційної, інформаційної, освітньої та побутової інфраструктури із залученням до цих процесів суб’єктів вітчизняного та європейського малого і середнього бізнесу. Література. 1. Державний комітет статистики України. Зовнішня торгівля України в розрізі груп або окремих видів товарів за країрнами світу за січень-грудень 2003 року. 2. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25 березня 2005 р. 3. Філіпенко А.С., Андрієва Т.В., Балакін Р.Л. та інш. Тематична доповідь “Україна – СОТ: механізм та соціально-економічні наслідки співробітництва”, 2003. 4. Стратегія довгострокового економічного зростання. Особливості економічного зростання 2000-2003 рр. http://www.niss.gov.ua/book/zvit2003/3gl_cnv.htm 5. Fontagné Lionel and Michael Freundenberg Intra-Industry Trade: Methodological Issues Reconsidered. Centre d’Etudes Prospectives et d’Informations Internationales. Document de Travail Nr.97-01, 1997. 6. James W. Dean, Igor Eremenko, Nadiya Mankovska. Will WTO membership really improve market access for Ukrainian exports?. –CEA 37 Annual Meetings Thursday, May 29-June 1, 2003 Carleton University, Ottawa, Ontario. 7. Hayek F.A. von . Der Wettbewerb als Entdeckungsverfahren. Kieler Vorträge- gehalten im Institut für Weltwirtschaft an der Universität Kiel, Neue Folge, Bd. 56, Kiel, 1968. 8. Konchyn, Vadym (2004). Komparative Wettbewerbposition der Ukraine in den Produktions-und Handelsbeziehungen im Weltwirtschaftssystem und mit dem sich erweiternden Europa. – Kieler Arbeitspapiere, Nr.1219. 9. Mc Callum, Bennet. International Monetary Economics. Oxford University Press, 1996. 10. Michalopoulos, Constantine, Tarr David. The Economics of Customs Unions in the Commonwealth of Independent States. – Policy Research Working Paper, World Bank, April 24, 1997. 11. Preeg, Ernst H. (1998). From Here to Free Trade. Chicago: The University of Chicago Press, 1998. 12. Schrader, Klaus. Ordnungspolitische Weichenstellungen für eine marktwirtschaftliche Entwicklung in mittel- und osteuropäischen Reformländern.–Tübingen: Mohr Siebeck, 1999. 13. Yuzefovych O. Optimal Trade and Industrial Policy in Transition Economies: The Case of Ukrainian Iron Ore Industry.– Master Thesis, National University of “Kyiv–Mohyla Academy”, 2004. Таблиця 1 Рівень внутрісекторної торгівлі України з країнами ЄС та ЄЕП у 2003 році, розрахований за чотирьохцифровою класифікацією ТН ЗЕД 3 версія (HS Rev.3) України* Країни ЄС та ЄЕП Індекс Грубеля-Ллойда Моди- нескоригований фіко- ваний індекс Міхаелі Білорусь 16,11 16,11 Казахстан 3,49 3,49 Росія 16,45 15,03 Австрія 22,07 20,68 Бельгія 3,94 3,9 Греція 2,98 4,62 Данія 2,63 2,87 Естонія 2,51 3,02 Ірландія 4,46 4,03 Іспанія 3,72 4,02 Італія 6,46 7,59 Кіпр 0,5 0,37 Латвія 4,42 6,23 Литва 6,46 6,01 Люксембург 1,43 2,25 Мальта 0,02 0,22 Нідерланди 2,9 3,18 Німеччина 10,22 10,14 Польща 8,33 8,34 Португалія 0,24 0,19 Словаччина 6,57 6,87 Словенія 0,51 0,64 Сполучене Королівство 25,12 35,71 Угорщина 11,03 14,6 Франція 5,17 4,8 Фінляндія 5,99 8,07 Чехія 4,16 4,35 Швеція 2,17 4,25 * Розраховано автором на основі даних Держкомстату України.  

11.01.2006  20:17
Інший сценарій розвитку національної економіки на шляху євроінтеграції передбачає в коротко-та середньотерміновій перспективі забезпечення імпортної орієнтованості України зі зменшенням або ліквідацією митних тарифів з метою: а) здешевлення імпорту споживчого та побутового призначення, а отже, здешевлення споживчих цін і цін виробника та насичення внутрішнього ринку диференційованими товарами; б) отримання з розвинутих індустріальних країн імпорту працемістких і капіталомістких товарів, виробництво яких в світовому господарстві характеризується неможливістю подальшого зростання продуктивності праці, досягнення граничної ефективності капіталу, а також останніми фазами життєвого циклу товару. В подальшому торгова стратегія іноземних компаній, що забезпечуватимуть українські ринки охарактеризованими вище товарами, повинна бути підкріплена інвестиційно-виробничою стратегією. Це буде створювати передумови для пожвавлення конкуренції, зміни технологій виробництва, реорганізації або ліквідації неефективного вітчизняного виробництва й якісної зміни експортної структури та рівнів виявленої порівняльної переваги багатьох торгових товарних груп України. в) зростання імпорту певних виробів машинобудування (наприклад, для сільського господарства, харчової, деревообробної промисловості ), а також імпорту виробів пластмасової, гумової та хімічної промисловостей, що може в довготерміновій перспективі стати рушієм для розвитку та нарощування якісно нового українського експорту. В березні 2005 р. у Закон України “Про Митний тариф України” було внесено ряд змін, що стосуються зменшення та вирівнювання за ступенем преференції тарифних ставок позицій товарних груп ТН ЗЕД України 8707 “Кузови, включаючи кабiни для автомобiлiв товарних позицiй 8701-8705”, 8708 “Частини та пристрої для автомобiлiв, товарних позицiй 8701-8705”. Проте, необхідно створити передумови також для зменшення тарифних ставок певних позицій товарних груп ТН ЗЕД 8432-8439, 8444-8453, 8465, 8477, 8701, 8709. Головним завданням входження до Світової організації торгівлі має стати в коротко- і середньотерміновому періоді лібералізація зовнішньої торгівлі саме для розширення доступу України до імпортних ринків капіталомістких товарів розвинутих країн з сучасними технологіями виробництва. Нарощування такого диференційованого імпорту має уможливити зміни виробничої і торгової спеціалізації України та реалізацію принципу порівняльної переваги щодо західних країн, який сьогодні не діє [8]. Не тільки торгова, але й інші види економічної політики стають важливими для впливу на торгові потоки й міжнародну спеціалізацію і мають бути асимільованими в торгові взаємовідносини [11]. В процесі економічної інтеграції лібералізація міжнародної торгівлі країни в комплексі із ліберальною промисловою політикою, направленою на пропозицію, веде до зростання конкурентного тиску, зменшення бар’єрів для входження на ринок нових фірм (market access), в тому числі ТНК, раціоналізації виробничих процесів та оптимізації виробничої структури. Фірми, що харктеризуються високим рівнем ефективності, переміщують вниз свої криві середніх витрат і використовують при цьому ефект економії на масштабі. В іншому випадку, фірми виходять з ринку. Відбувається укрупнення компаній через поглинання, злиття та інші види реорганізації, і компанії набувають ознак олігополістів, які діють в умовах монополістичної та олігополістичної конкуренції. Ці тенденції притаманні для індустріальних країн, в тому числі країн ЄС. Якщо в процесі економічної інтеграції лібералізація міжнародної торгівлі проходить лише фрагметарно і не відбувається лібералізація у виробничій сфері, то ринок набуває рис олігополії і його захоплюють фінансово-промислові концерни (концерни інтеграційного утворення), які активно захищаються державними органами (наддержавними органами інтеграційного утворення). Якщо має місце кооперована поведінка олігополістів в інтеграційному економічному утворенні, вона зменшуватиме тиск конкуренції, а отже, зменшуватиме стимули до раціоналізації виробництва. Частки ринку заздалегідь розподілені і цінова політика проводиться кооперовано. Вхід на ринок нових фірм, в тому числі іноземних компаній країн, чиї інтереси не представлені в даному економічному просторі, жорстко регулюється. Вбачається, що такі процеси стануть незворотними у випадку, якщо українська держава в ЄЕП не обмежиться створенням зони вільної торгівлі, а піде на створення вільного економічного простору. Раціоналізація виробничих процесів відбуватиметься не внаслідок перегляду ефективності використання факторів виробництва, в тому числі розвитку людського фактору, як це притаманно країнам ЄС, а внаслідок зменшення витрат на природні, зокрема паливні ресурси шляхом укладання регіональних торгових угод (RTA–regional trade agreements). Ці процеси сьогодні можна спостерігати на прикладі співпраці Білорусі з Росією. За умов створення митного союзу в межах вільного економічного простору між країнами ЄЕП важливого значення набуде регулювання входження на ринок іноземних фірм третіх країн шляхом застосування кількісних квот і «правила центральних цін» (“focal price rule”), коли олігополістами країни (країн інтеграційного утворення) береться за основу світова ціна на товар, але вводиться додатково імпортний тариф. При застосуванні обох механізмів еластичність заміщення товарів є низькою.  

11.01.2006  20:10
АЛЬТЕРНАТИВНІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОВАРНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРАЗІЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ Вадим Кончин к.е.н. молодший науковий співробітник Інституту економіки НАН України Політична ситуація, що складається сьогодні в нашій державі в площині економічних інтересів “Схід-Захід”, не виключає в майбутньому альтернативних сценаріїв розвитку її зовнішньої торгівлі і міжнародної товарної спеціалізації. Перший сценарій розвитку України може грунтуватись на стратегії подальшого нарощування традиційного експорту та декларування пріоритетності тих чи інших секторів виробництва із застосуванням заходів, спрямованих на підтримку вітчизняного виробника. За умов входження у Світову організацію торгівлі заходи підтримки не будуть суперечити міжнародним нормам регулювання зовнішньої торгівлі, проте, з огляду на світову практику, вбачається, що така стратегія може стати на заваді швидким структурним змінам в трансформаційній національній економіці. Оскільки Україна має сьогодні виявлену порівняльну перевагу на світовому ринку здебільшого у гомогенних енергомістких низькоякісних та напівготових товарах металургії і металообробки, а також паливно-мастильних продуктах, то для забезпечення нарощування її традиційного експорту необхідним завданням стає здешевлення гомогенного критичного імпорту, зокрема природного газу, нафти та мінеральних масел, отриманих з бітумінозних матеріалів. Водночас, бажаним є отримання здешевленої імпортованої західної продукції, що використовується для оновлення технологій в традиційних секторах (імпорт, що розширює традиційний експорт - наприклад, енергетичне, неелектричне, промислове теплове та охолоджуюче обладнання, обладнання для спеціальних секторів виробництва тощо). З огляду на це, серед науковців і політиків побутує думка, що входження України до СОТ до певної міри стає вигідним: в процесі лібералізації міжнародної торгівлі є перспективи покращення умов виходу на експортні євразійські ринки та експортні й імпортні ринки країн Європи (market access conditions). Якщо за всіх інших рівних умов припустити, що Україна буде продожувати рухатись у напрямку європейської інтеграції, вона може розвивати тісну співпрацю з країнами-членами ЄЕП шляхом створення зони вільної торговлі. Проте, така співпраця несе небезпеку замикання України не тільки на зовнішній торгівлі [10 ], а й на інвестиційно-виробничій кооперації з технологічно відсталими економіками. Звичайно, дана небезпека буде мінімальною порівняно до тої, яка могла б виникнути за умов створення вільного економічного простору або митного союзу. Вищий рівень кооперації України з такими країнами-членами ЄЕП, як Росія і Білорусь підтверджується вже сьогодні відносно вищим рівнем внутрісекторної торгової спеціалізації. На основі статистичних даних за чотирьохцифровою класифікацією ТН ЗЕД щодо зовнішньої торгівлі товарами України з окремими країнами в 2003 р. нами було встановлено, що для торгівлі з Росією непристосований індекс Грубеля-Ллойда складає 16,45% (модифікований індекс Міхаелі [12, S.231] 15,03%), з Білоруссю – відповідно 16,11% (16,11%) порівняно зі спеціалізацією між Україною та багатьма країнами ЄС й країнами кандидатами, де індекс є меншим за 10% (Див. таблицю № 1). Внутрісекторна торгівля України з країнами ЄЕП, починаючи вже з короткотермінової перспективи, може розвиватись інтенсивніше, ніж з країнами ЄС, оскільки дивергенція рівнів ВВП (ВНД) на душу населення в межах ЄЕП є нижчою, ніж дивергенція цих показників для України і країн ЄС. Понад ¾ загальної торгівлі України з країнами-членами ЄЕП має міжсекторний характер, які здатні описуватись принципом порівняльної переваги. Чистий експорт України з країнами ЄЕП у 2002 році на 35,7% пояснювався чинниками, які визначають фактичну порівняльну перевагу України. Виявлена порівняльна перевага (RCA) України в ЄЕП на 45,6% пояснювалась чинниками, які визначають фактичну порівняльну перевагу України. При цьому вплив коефіцієнта капітал/праця є досить вагомим. Можна говорити, що теорія Гекшера-Оліна описує значну частину міжсекторної спеціалізації України в межах ЄЕП, а отже, принцип порівняльної переваги діє. В даному об’єднанні Україна має тенденцію експортувати працемісткі і гомогенні ресурсні товари, де більше залучається фактор некваліфікована праця. Експортуються переважно товари з низькою продуктивністю праці, нижчою місткістю технологічного капіталу, проте із високою продуктивністю фізичного капіталу. В процесі дослідження міжнародної товарної спеціалізації України, виникає питання, чи значно порушує сьогодні українські експортні потоки тарифне і нетарифне регулювання. Дж. Дін, І. Єременко, Н. Манковська [6] на основі економетричної моделі стверджують, що традиційний експорт України дуже мало залежить від тарифних і нетарифних бар’єрів її партнерів. Експорт України все одно здійснюється здебільшого в ті країни, які проводять порівняно жорстку рестрикційну торгову політику. Крім цього, країни ЄЕП (СНД) вже зробили певні кроки до оптимізації торгових потоків між собою, включаючи зменшення бар’єрів з метою спростити економічні кооперації. При цьому входження України у СОТ та запровадження режиму найбільшого сприяння навряд буде значущим фактором забезпечення кращого виходу на ринки українського традиційного експорту.  

  1 2

Добавить новое сообщение

Добавлять новые сообщения могут только авторизированные пользователи.

Администрация сайта оставляет за собой право БЕЗ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ удалять с форума любые сообщения, в т.ч. содержащие ненормативную лексику, оскорбления, а также сообщения, не касающиеся темы (оффтоп).

Сообщение: *
 
Поля, обозначенные * обязательны для заполнения.



Народная оппозиция - Блок Наталии Витренко
Copyright © 2005-2006, Блок Наталии Витренко "Народная оппозиция"
При полном или частичном использовании информации, размещённой на веб-сайте, ссылка на источник информации обязательна. Все представленные на веб-сайте Блока Наталии Витренко оперативные данные и документация носят информационный характер и не могут быть использованы как официальные документы.